Збереження смаку минулого: значення традицій виноградарства та виноробства Закарпаття

1. Історична цінність Традиції виноградарства і виноробства на території Закарпаття дійшли до нас від наших предків, які розвивали цю галузь упродовж століть. Збереження та продовження цих традицій допомагають нам зберегти зв’язок з історією наших країн та регіонів;
2. Культурне розмаїття Виноградарство і виноробство відображають культурну різноманітність наших жителів. Кожен винний регіон Європи та світу має свої унікальні смаки та традиції, які роблять вино, що виготовлене у них особливим. А збереження цього культурного розмаїття важливо для збагачення культурного різноманіття світу;
3. Сталий розвиток та відповідальність Збереження традицій виноградарства та виноробства також сприяє сталому розвитку регіону. Це означає раціональне використання природних ресурсів, підтримку місцевих господарств і спільнот, розвитку економіки громад, а також відповідальне виробництво і споживання. Ми маємо обов’язок перед майбутніми поколіннями зберігати цей спадок та природу.

Збереження традицій виноградарства та виноробства Закарпатської області – це наше спільне завдання, що підносить цінність минулого та обіцянку майбутнього. Купуючи вино у локальних виробників Закарпатської області, ви підтримуєте родини фермерів, жителів сіл та інвестуєте кошти у збереження історичної пам’яті та традицій.

Завдяки особливому клімату Закарпаття, тяглій традиції виноробства у регіоні, залучення у галузь дрібних підприємців, вина від виробників регіону відповідають критеріям для того, аби отримати географічне зазначення.

За що сплачує покупець, купуючи локальне вино приватних виноробів Закарпаття?

• Теруар. Місцеве вино відображає місцевий теруар, тобто унікальний характер ґрунту, клімату та природних умов в конкретному регіоні, перш за все це частина Ужгородського, Мукачівського, Берегівського та Хустського районів Закарпаття. Ця деталь надає вину неповторну смакову палітру та ароматичні якості, які неможливо відтворити деінде;
• Автентичність. Місцеві виробники вина використовують традиційні методи виноробства, які отримали у спадок та передаються поколіннями. Кожна пляшка є продуктом їхньої експертизи та старанної роботи;
• Унікальність сорту. Переважно локальні винороби вирощують виноград аборигенних, незвичних масовому покупцю сортів винограду, які не є типовими для глобальних ринків. До прикладу, тут вам запропонують вино з таких сортів винограду, як черсегі, бакатор, іршаї олівер, леанка, шасла, липовина та інші. Це надає вину неповторну смакову історію, а споживачу новий досвід;
• Покоління. Місцеві виробники вина часто працюють на спадщині своєї родини. На цих схилах, землях їх прадіди робили те ж саме, займались виноградарством та виготовляли вино. Купуючи їхні вина, ми підтримуємо цю традицію та спадок, а також допомагаємо забезпечити майбутнє поколінь;
• Робота вдома. Локальні виробники вина вкладають свою душу та працю в кожну пляшку, виробляючи вино власноруч. Ми платимо за ручну працю та особистий підхід до виробництва сонячного напою.

Усі ці аспекти додають вартості та особливості місцевим винам, роблячи їх бажаними не лише через смак, але й через їхню історію та важливу роль у збереженні місцевої культурної спадщини Закарпатської області.

Географічне зазначення локального вина вкрай важливе з багатьох причин:

• Вираження місцевого теруару. Географічне зазначення свідчить про те, що це вино вирощено в конкретному регіоні з унікальними географічними характеристиками, такими як клімат, грунти та місцеві особливості. Це надає вину унікальний смак та аромат, які притаманні саме цій території.
• Захист від підробки. Географічне зазначення захищає ім’я та якість вина від підробки. Це дозволяє споживачам впевнено купувати місцеве вино, знаючи, що вони отримують аутентичний продукт.
• Підтримка місцевої економіки. Виноробство, підпорядковане географічному зазначенню, сприяє розвитку місцевої економіки. Це створює робочі місця та сприяє економічній стабільності регіону.
• Популяризація регіону. Географічне зазначення робить певний регіон відомим через його вино. Це може привернути туристів та інвесторів, що в свою чергу сприяє розвитку туризму та інфраструктури.
• Збереження традицій. Зазначення вина за місцем походження допомагає зберегти традиції виноробства та виноградарства в конкретному регіоні. Це сприяє поколінням виробників вин та допомагає підтримувати культурний спадок.

Отже, географічне зазначення має величезне значення для локального виноробства та виноградарства, дозволяючи цим галузям розвиватися, захищати якість та виражати неповторний характер місцевості.

Більше про проект на сторінці: Geographical Indications in Ukraine/Географічні зазначення в Україні.

Що потрібно знати про географічні зазначення?

Систему географічних зазначень розробили у 20-х роках минулого століття, щоб уникнути негативних наслідків індустріалізації в Європі. Це був час, коли активно нарощували промислове виробництво харчів. Масовість і здешевлення технології виготовлення ставили під загрозу існування малих виробників, котрі створюють продукти за традиційною технологією і з автентичним смаком. Щоб захистити їх, і розробили систему географічних зазначень.

Географічні зазначення мають три основні схеми якості:

• Protected designations of origin (PDO) – Назва місця походження. Продукти з PDO повинні бути тісно пов’язані з місцем їхнього виробництва. Всі етапи виробництва кінцевого продукту мають відбуватися в конкретному регіоні.
• Protected geographical indications (PGI) — Географічне зазначення. Для отримання сертифікації продукту з PGI у конкретному регіоні має відбуватися хоча б один з етапів виробництва продукту.
• Traditional speciality guaranteed (TSG) — Традиційна гарантована особливість. Ця схема якості захищає традиційні аспекти виробництва продукту, наприклад, рецепт або склад, без прив’язки до конкретного географічного регіону.

Завдяки системі географічних зазначень споживачі сьогодні мають доступ до якісних традиційних продуктів, а їх виробники — змогу вести господарську діяльність, розвиватися та захищати свої права.

Географічне зазначення (ГЗ) — це знак якості для традиційних продуктів, а також потужний поштовх до економічного, культурного та екологічного розвитку:

• З економічної точки зору ГЗ дають змогу виготовляти продукцію з доданою вартістю; розвивати мале регіональне підприємництво і виходити на нові ринки збуту.
• Культурний аспект сприяє збереженню традицій виробництва і традиційного укладу життя мешканців певних територій.
• З екологічної точки зору ГЗ дають змогу зберегти біорізноманіття.

Розвиток системи ГЗ для України є важливою частиною економічного відновлення, євроінтеграційного процесу та розвитку громад.

Першим захищеним продуктом став французький сир Рокфор — його технологію запатентували у 1925 р. і прив’язали виробництво до конкретної території. Відтоді система географічних зазначень почала активно розвиватися і розповсюджуватися всію Європою.

Наприкінці 2019 р. першим українським продуктом, який отримав право на використання географічного зазначення став сир Гуцульська овеча бриндзя. Сьогодні окрім нього таке право мають також сир Гуцульська коров’яча бриндза і Мелітопольська черешня. Окрім цього ряд продуктів перебуває на етапі реєстрації, ще частина, у тому числі “Вина Срібної Землі” — у процесі підготовки до реєстрації.

Зокрема, закарпатські винороби — члени Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття нещодавно пройшли навчання від проєкту “Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства” (IPRSA) та Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на тему “Географічне зазначення “Вина Срібної Землі”: методологічний, технологічний і юридичний аспекти”. На ньому тренери й тренерки порушили спектр актуальних тем, розуміння яких сприятиме ефективнішій роботі виноградарів, швидшій їх адаптації до законодавчих змін у галузі в контексті євроінтеграції та глибшому розумінню сучасних технологічних аспектів виробництва вина.____________________________________________________________________

Довідково про проєкт:

Загальною метою проєкту ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA — Institutional Policy Reform for Smallholder Agriculture)  є сприяння більш інклюзивному, сталому та конкурентоспроможному сільськогосподарському сектору в Україні, орієнтованому на зростання, який піклується про довкілля, збільшує прибутки у сільській місцевості та уповільнює міграцію із сільських територій.

Зокрема, метою проєкту є підвищення спроможності Уряду та адміністративно-територіальних одиниць у створенні позитивного сприятливого середовища для сталого розвитку приватного сектору у сільській місцевості. Проєкт проводить ряд заходів з метою подальшої підтримки дрібномасштабних виробників сільськогосподарської продукції в Україні.

Підтримка серед іншого стосується створення Державного аграрного реєстру; просування програм державної підтримки, які надають пріоритет розвитку малих фермерів; заохочення запровадження національної системи знань та інновацій у сільському господарстві для надання консультацій, інформації та навчання малим фермерам; надання підтримки дрібним домогосподарствам для оптимізації інтеграції в ланцюги створення доданої вартості, розвитку нішевих та продуктів з географічними зазначеннями та з доданою вартістю; підтримка подальшого розвитку організацій малих виробників; сприяння поширенню належних сільськогосподарських практик.